Великий бар єрний риф

Великий Бар'єрний риф — Вікіпедія

Координати: 18°17′ пд. ш. 147°42′ сх. д. / 18.283° пд. ш. 147.700° сх. д. / -18.283; 147.700

Вели́кий Бар'є́рний риф^[2] — найбільша у світі система коралових рифів, розташована в Кораловому морі, уздовж східного узбережжя Австралії, біля узбережжя штату Квінсленд. Простягається на &&&&&&&&&&&02300.&&&&002300 км з півдня на північ, починаючи від тропіка Козерога між містами Гладстон і Бундаберг до протоки Торреса, що відокремлює Австралію від Нової Гвінеї. Загальна площа — &&&&&&&&&0348698.&&&&00348 698 км². У північній частині має ширину близько 2 км, у південній — 152 км. На півдні віддалена від берега на 300 км, а далі на північ, біля мису Мелвілла, наближається до материка на відстань до 32 км. Складається з мільярдів коралових поліпів. Найбільша споруда у світі, яку творять живі організми. Велика частина рифів перебуває під водою й оголюються під час відпливів.

Деякі рифи під впливом абразійно-акумулятивній діяльності моря перетворилися на коралові острови. Морський національний парк (площею понад 5 мільйонів га, заснований в 1979 році) включено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО^[4][5][6]. Важливим видом економічної діяльності в регіоні є туризм, який дає близько 3 мільярдів доларів США на рік^(англ.).

Геологія, географія та особливості[ред. | ред. код]

Історія Великого Бар'єрного рифу налічує близько 18 мільйонів років^[4]. Сучасна історія його розвитку триває близько 8000 років. На старому фундаменті з'являються нові пласти.

Десятки мільйонів років тому Східна Австралія пережила період тектонічного підняття, який пересунув вододіл на 400 км вглиб Квінсленду. На той час у Квінсленді відбувалося виверження вулканів, які відділили центральну частину щита від вулканів і базальтових потоків. Деякі з цих гранітних відслонень стали вулканічними островами. Результатом цих геологічних процесів стало формування басейну Коралового моря близько 50 мільйонів років тому. Однак на той час він перебував у високих широтах, де холодна вода не дозволяла розвиватися коралам. Починаючи від початку кайнозою Австралія рухається на північ зі швидкістю 7 см на рік. Перші 25 мільйонів років існування Коралового моря Австралія ще не досягла тропічних широт, сприятливих для утворення коралових рифів.

Історія розвитку Великого Бар'єрного Рифу є складною; пересування Квінсленду в тропічні води значною мірою впливало на зростання рифів і рівень моря змінився. Рифи можуть збільшуватися в діаметрі від 1 до 3 см на рік, і ростуть вертикально від 1 до 25 см на рік. Крім того, вони ростуть лише на глибинах до 150 метрів, що зумовлено потребою в сонячному світлі, і не можуть рости вище рівня моря. Коли край Квінсленду потрапив у тропічні води (24 млн років тому), деякі корали виросли, але утворення осаду збільшувалося з ерозією Великого Вододільного хребта; створення дельт річок, мулу і турбідітів, непридатних умов для росту коралів. 10 мільйонів років тому, рівень моря значно знизився, що надалі сприяло відкладанню осадів. Субстрат рифів можливо піднявся за рахунок осадів, поки його край був занадто далеко до зупинки осадом росту коралів. Крім того, близько 400 000 років тому, був особливо теплий міжльодовиковий період із вищим рівнем моря й іншими температурами. Землі, які утворили основу Великого Бар'єрного рифу були прибережними рівнинами, які формувалися з зруйнованого осаду Великого Вододільного хребта з деяких великих пагорбів (деякі з них були залишками старих рифів або вулканів).

Вид на бар'єрний риф з гелікоптера Острів Герон, кораловий риф на півдні Великого Бар'єрного Рифу

З 20 000 років тому до 6000 років тому рівень моря неухильно зростав. Оскільки він виріс, корали могли рости вище, на пагорбах прибережних рівнин. Приблизно 13 000 років тому рівень моря був всього на 60 метрів нижче, ніж сьогодні, і корали почали рости навколо пагорбів прибережних рівнин, які були, до того часу, континентальними островами. Через те, що рівень моря збільшувався, більшість континентальних островів пішли під воду. Корали могли потім перерости пагорби у вигляді справжніх рифів. Рівень моря тут не значно збільшився в останні 6000 років. Рештки давнього бар'єрного рифу, схожі на Великий Бар'єрний Риф, можна знайти в Кімберлі, північному регіоні Західної Австралії.

Великий Бар'єрний риф утворився вздовж стійкої шельфової платформи, де невелика глибина і незначні пересування земної поверхні дозволили сформуватися великим колоніям рифоутворюючих коралів. Рифоутворюючі корали можуть розвиватися тільки в теплій, прозорій морській воді, причому великий вплив на їх ріст надають підйоми і пониження рівня моря.

Уразливість екосистем коралових рифів пояснюється тим, що для зростання коралів необхідні особливі умови. Температура води не повинна бути нижче 17,5 °C (ідеальна температура 22-27 °C) — це пояснює, чому Великий Бар'єрний риф не поширився в південному напрямку далі тропіка Козерога. Вода, у якій ростуть корали, повинна мати певну солоність, тому риф закінчується біля узбережжя Нової Гвінеї, де річка Флай виносить в океан велику кількість прісної води.

Районна Всесвітня Спадщина Великого Бар'єрного Рифу розділена на 70 біорегіонів, з яких 30 — рифові біорегіони. У північній частині Великого Бар'єрного рифу утворюються стрічкові рифи і дельтовидні рифи; ці структури не зустрічаються в інших системах рифів. В системі нема атолів і рифи властиві материку рідкісні.

Крайові рифи розподілені широко, але найпоширеніші у південній частині Великого Бар'єрного рифу, де прилягають до високих островів, наприклад, островів св. Трійці. Лагунні рифи розташовані в південній частині Великого Бар'єрного рифу, і далі на північ, біля берегів затоки Принцеси Шарлотти. Коралові рифи є найпоширенішою формою рифу в середині системи. Коралові рифи також розташовані далеко на північ від морського парку Великий Бар'єрний риф. Плоскі рифи є в північній і південній частині, неподалік півострова Кейп-Йорк, принцеси Шарлотти-Бей і Кернс. Більшість островів рифу знаходяться під плоскими рифами.

Основна частина рифу охоплює більше 2100 окремих рифів, що оточені майже 540 бар'єрами, котрі утворюють прибережні острови. У своїй середній частині рифи розсіяні, а на півночі й півдні вони розташовані неподалік один від одного. У північній частині, де ростуть мангрові ліси, є багато боліт. Між Великим Бар'єрним рифом та узбережжям простягається лагуна. У цьому районі мілин глибина рідко перевищує 100 метрів.

З боку моря схили рифу стрімко падають на тисячі метрів у глибину моря. Бар'єр у цьому місці піддається впливу хвиль і вітрів. Ріст коралів тут найшвидший, в той час як у місцях, де хвилі й температури досягають екстремальних значень, рифи втрачають найбільшу кількість будівельного матеріалу. Більша частина вільного матеріалу знову вплітається в рифи й утворює «нові скелі». Таким чином, на рифі постійно відбуваються процеси руйнування й подальшого відновлення.

Гігантський молюск тридакна Великого Бар'єрного рифу Корали Великого Бар'єрного Рифу Різноманітність кольорових коралів Зелена морська черепаха Еполітова акула

Великий Бар'єрний риф є найбільшою у світі екосистемою, оскільки являє собою колонію коралових поліпів. Розвиток цієї екосистеми залежить від умов, що склалися в неглибоких, багатих сонячним світлом водах неподалік від узбережжя. Над поверхнею підносяться коралові острови, що сформувалися за мільйони років із залишків коралових поліпів.

Тут мешкає більше 400 видів коралів. Більшість з них належить до твердих коралів — грибоподібні корали, корали-мозковики тощо. Забарвлення даних коралів може бути від червоного до темно-жовтого. Зустрічаються м'які корали, у яких вапняковий скелет відсутній, замість нього в їх тканинах є невеликі, тверді кристалічні структури, які називають склерита. Більшість м'яких коралів належать до 36 родів. Поширені горгонарії (Gorgonacea), які крім склеритів, мають також вторинний скелет з твердої і гнучкої речовини — горгоніна. Більшість горгонарій Великого Бар'єрного рифу відрізняються яскравим забарвленням, що пояснюється присутністю в їх тканинах пігментів і крихітних склеритів. Найпоширеніші кольори — жовтий, різні відтінки червоного, від оранжевого до коричневого, іноді білі, бузково-пурпурні. До горгонарій належать також так звані чорні корали, що зазвичай ростуть на глибинах більше 20 метрів. Вони тривалий час використовувалися як прикраси.

Крім коралів, на рифі живуть більше 4000 видів молюсків, від равликів до гігантських метрових двостулкових тридактн, а також губки, актинії, раки, краби, морські зірки, морські їжаки.

Є принаймні 330 видів асцидій на рифі діаметром 1-10 см. 300—500 видів моховаток живуть на рифі.

500 видів морських водоростей живуть на рифі, включаючи 30 видів роду Halimeda. 15 видів морської трави приваблюють дюгонів, черепах, і забезпечують перебування риб. Найпоширенішими родами морської трави є Halophila і Halodule.

На поверхні рифу було знайдено близько 5000 видів молюсків, зокрема гігантських, різноманітних голожаберних та конусоподібних равликів, харон, тритонів. Тут живе також величезна кількість ракоподібних: крабів, креветок, лангустів і омарів, а також восьминоги і кальмари. Навіть невеликий риф дає притулок приблизно сотні різних видів креветок і крабів. Зустрічається тут і смертельно небезпечні для людини синьокільчасті восьминоги (Hapalochlaena), розміри яких не перевищують 15 см. Зареєстровано сорок дев'ять видів морських голок і дев'ять видів морських коників^{[джерело?]}. На рифах живуть близько 125 видів акул, скатів і химер.

На Великому Бар'єрному рифі мешкає близько 1500 видів морських риб. Кількість видів справжніх рифових риб, максимально пристосованих до життя саме в цій екосистемі — близько 500. Тут мешкає найбільша риба на Землі — китова акула, безліч видів риб-папуг, кузовків, риб-метеликів, мурен і багато інших. А також губан, скалозуб, морська собачка, їжак-риба, кардинал і риба-муха. Крім них водяться тут морські окуні, скати й акули, групери, морські щуки, червоний окунь, червоногорлий імператор, кілька видів снепперів і коралової форелі тощо. Сорок дев'ять масових видів ікри, а вісімдесят чотири інших видів ікри^{[джерело?]}.

На Великому Бар'єрному рифі живуть близько 17 видів морських змій. Вони поширеніші у південній, аніж в північній частині, у теплих водах на глибині до 50 метрів.

Острови Південного Рифу — місце розмноження морських черепах. У водах рифу зустрічаються шість із семи видів, і всі вони перебувають під загрозою зникнення. Це зелена морська черепаха, шкіряста морська черепаха, черепаха Хоксбіла, черепаха Логгергед, плоскоспинна черепаха й оливкова черепаха Рідлі. Серед зелених морських черепах у районі Великого Бар'єрного рифа є дві генетично різні популяції: одна — у північній частині рифу, а інша — у південній частині.

Морські крокодили живуть у мангрових лісах і солоних болотах на узбережжі біля рифу.

У районі Великого Бар'єрного рифу було зареєстровано 30 видів китів, морських свиней (зокрема малий смугастик) і горбатих китів, а також безліч дельфінів, включаючи касаток)^{[джерело?]}. Води навколо рифу є зоною розмноження китів-горбачів, яких часто можна бачити тут із червня по серпень. Там живуть великі популяції дюгонів.

Щонайменше сім видів жаб заселяють острови.

240 видів птахів (зокрема 22 види морських птахів і 32 види куликів) відвідують риф чи гніздяться на островах. Континентальні острови — місця гніздування величезних пташиних колоній, куди злітаються буревісники, фаетони, фрегати, олуші, глупиші та різні види крячків. Більшість місць гніздування розташована на островах у північних та південних районах Великого Бар'єрного рифу, з 1,4-1,7 мільйонів птахів, які використовують ділянки для розмноження. На рифі зустрічаються також білочеревий орлан (Haliaeetus leucogaster) і скопа.

Острови Великого Бар'єрного рифу також містять 2195 відомих видів рослин; три з них є ендеміками. Північні острови мають 300—350 видів рослин, переважно дерев, у той час як південні острови — 200, здебільшого трав'янистих; регіон св. Трійці є найрізноманітнішим, підтримуючи 1141 видів^{[джерело?]}. Рослини поширюються птахами.

На Великий Бар'єрний риф впливає велика кількість факторів: знижена якість води стоку, коливання солоності, циклічні спалахи кількості зірки тернового вінця, надмірний вилов риби, що порушує харчовий ланцюг, шляхи кораблів, які можуть призвести до розливів нафти, що також пошкоджують риф. Наприкінці березня 2016 року вчені заявили про виявлення ознак загибелі коралів великого бар'єрного рифу^[7].

Якість води[ред. | ред. код]

Якість води була вперше виявлена як загроза для Великого Бар'єрного рифу у 1989 році^{[джерело?]}. 30 великих річок і сотні дрібних потоків становлять водозбір Великого Бар'єрного Рифу, який охоплює площу 423 000 км². Є багато основних факторів якості води, що впливають на коралові рифи, включаючи температуру води, солоність, поживні речовини, концентрацію осаду і пестициди. Через широке використання людиною води, близько 700 з 3000 рифів перебувають у зоні ризику, де якість води знизилася через випадання кислих опадів і скидання хімічних відходів сільського господарства, а також розвиток прибережної зони і втрату прибережних заболочених угідь, які є природними фільтрами. Добрива мають важливе значення для підвищення продуктивності. Однак, добрива і побічні продукти з цукрової тростини стікають у лагуни Великого Бар'єрного рифу. Основною сільськогосподарською діяльністю є вирощування цукрової тростини у вологих тропіках і випас худоби в посушливих районах тропіків. Вони є значними факторами, що впливають на якість води. Мідь, основний індустріальний забрудник у водах Великого Бар'єрного рифу, заважає розвитку коралових поліпів. Повені інколи пов'язані з підвищенням рівню азоту і фосфору. У лютому 2007 року через мусонну кліматичну систему, завихрення стоку досягнуло крайніх регіонів рифу^[8].

Ферми дуже забруднюють воду внаслідок надмірного випасу худоби, надмірного використання добрив і пестицидів. Забруднення збільшилось на 800 % і неорганічних забруднень азоту на 3 000 % з моменту введення європейських методів ведення сільського господарства на австралійське узбережжя^{[джерело?]}.

Було висловлено припущення^[9], що низька якість води через надлишкові поживні речовини сприяє поширенню інфекційних захворювань серед коралів. У цілому, Великий Бар'єрний риф має низький процент коралових захворювань. Довгострокова програма моніторингу виявила збільшення випадків коралових захворювань у період 1999–2002 років, представники програми моніторингу стверджують, що коралові захворювання викликані антропогенним забрудненням.

Підвищені концентрації поживних речовин впливають на коралові спільноти і в екстремальних умовах можуть призвести до краху. Це також впливає на корали шляхом підтримання фітопланктону, що збільшує число організмів-фільтраторів, які конкурують за місце. Надмірний перехід осаду від землі до коралів може призвести до руйнування рифів шляхом поховання, порушення розмноження тощо. Осад впливає на корали, придушуючи їх, коли частки осідають, зменшуючи освітленість і потенційно знижуючи фотосинтез і ріст. Коралові рифи існують у морській воді солоністю від 25 до 42 ‰. Солоність впливає на корали збільшуючи інші, пов'язані з повенями, стреси.

Інша загроза — це ґрунт та мул з розораних полів та вирубаних лісів, що змиваються у річки і виносяться у море. Мул замутнює воду і заважає сонячним променям досягати до рослиноподібних протистів, від яких залежать коралові поліпи.

Зміна клімату[ред. | ред. код]

Більшість людей вважають, що найсерйознішою загрозою для Великого Бар'єрного рифу й інших тропічних рифів планети є зміна клімату, головним чином — глобальне потепління та вплив Ель-Ніньйо^[5]. Багато коралів Великого Бар'єрного Рифу, після змін у довкіллі живуть на верхній межі їх температурної пристосованості, як показало масове знебарвлення коралів влітку 1998, 2002 і 2006 років. У лютому 2007 року, поточна загроза масового знебарвлення коралів була оцінена як «низька».

Як було показано в 1998, 2002, 2006 та в усіх інших, до 2016 роках^[5], корали виселяють свої фотосинтезуючі зооксантели (які забезпечують до 90 % потреб коралів у енергії) і перетворюються на безбарвні, білі скелети з карбонату кальцію. На цьому етапі корал ще живий, і якщо вода охолоне, корал може відновити свою зооксантелу. Однак, якщо вода не стане прохолоднішою протягом приблизно місяця, корали вмирають від голоду. Австралія пережила найтепліший рік у 2005 році. Аномально високі температури морської води влітку 2005—2006 викликали масове знебарвлення коралів.

Глобальне потепління, можливо, викликало крах рифів у тропіках. Тенденція до зростання температури призводить до набагато більшого знебарвлення коралів. Швидкість, з якою відбувається масове знебарвлення, за оцінками, набагато більша, ніж рифи можуть оговтатися або пристосуватися до цього.

Зміна клімату та глобальне потепління є однією з найсерйозніших загроз для рифу. Підвищення температури від двох до трьох градусів за Цельсієм приведе до того, що 97 % Великого бар'єрного рифу кожен рік буде відбілюватися. Підвищення температури на три градуси може привести до спільної загибелі коралів. У квітні 2017 року за даними аерофотозйомки було встановлено, що дві третини рифу вже втратили колір^[10].

Зміна клімату впливає на інші форми життя Великого Бар'єрного рифу, діапазон температур приводить деяких риб до пошуку нових областей проживання, тим самим викликаючи смертність пташенят морських птахів, які полюють на рибу. Крім того, у морських черепах, високі температури означають, що співвідношення статей буде змінюватися. Проживання морських черепах буде також скорочуватися.

Зірка терновий вінець[ред. | ред. код]

Морська зірка терновий вінець

Величезна морська зірка з численними щупальцями виявилася страшним ворогом коралових поліпів. Вона вкрита численними гострими голками завдовжки до 3 см. Уколи голок для людини дуже болючі і викликають сильне отруєння. Приклеюючись до коралів, терновий вінець випускає в отвори коралових будиночків травний сік і перетравлює поліпів, залишаючи за собою мертву зону. Дорослий організм цього виду може з'їсти до шести квадратних метрів рифів протягом одного року. Великі спалахи цих зірок можуть згубно позначатися на рифах. 2000 року спалах сприяв втраті 66 % коралового покриву на окремих рифах. Хоча великі спалахи цих морських зірок, як вважається, відбуваються природними циклами, діяльність людини в і навколо Великого Бар'єрного рифу може погіршити ефект. Зниження якості води, пов'язане з сільським господарством, може викликати розквіт личинок тернового вінця. Вилов її природних хижаків також сприяє збільшенню кількості тернового вінця. Спалахом вважають наявність більш ніж 30 дорослих морських зірок на площі 1 га^{[джерело?]}.

Надмірне збільшення числа цих раніше досить рідкісних пожирачів поліпів, як виявилося, було пов'язано з зникненням в багатьох місцях Великого Бар'єрного рифу їх природних ворогів — хижих равликів-тритонів. Через великі красиві раковини мисливці за сувенірами тоннами збирали тритонів для продажу туристам^{[джерело?]}. Зараз полювання на равликів-тритонів заборонено, з терновим вінцем ведуть боротьбу аквалангісти, і потроху природна рівновага на рифі відновлюється^{[джерело?]}.

Риболовля[ред. | ред. код]

Ловля ключових видів, таких як гігантський тритон і акула, може викликати порушення в життєво важливих ланцюгах харчування на рифі. Риболовля також впливає на риф шляхом збільшення забруднення із суден, прилов небажаних видів (таких як дельфіни і черепахи) і знищення середовища рифу. Перелов популяції травоїдних може призвести до зростання водоростей на рифі. Наприклад, риба-кажан (Platax pinnatus) значно скорочує зростання водоростей. Станом на 1 липня 2004 року, приблизно одна третина парку Великий Бар'єрний риф захищена від рибальства без письмового дозволу абощо. Проте браконьєрство відоме у цих не заповідних зонах.

Перевезення вантажів[ред. | ред. код]

Shen Neng 1 на мілині в районі Великого Бар'єрного Рифу, 5 квітня 2010 року

Аварії під час перевезення вантажів також невідкладно стосуються, оскільки кілька комерційних судноплавних маршрутів проходить через Великий Бар'єрний риф. Близько 6000 суден, завдовжки понад 50 метрів, використовують Великий Бар'єрний риф як маршрут. З 1985 по 2001 рік, було 11 зіткнень і 20 сідань на мілину на внутрішньому маршруті Великого Бар'єрного Рифу. Основною причиною аварій під час перевезення вантажів на Великому Бар'єрному Рифі є людський фактор.

Хоча маршрут через Великий Бар'єрний Риф не легкий, капітани кораблів вважають його безпечнішим, ніж зовні рифу, на випадок механічного пошкодження, оскільки судно може безпечно стояти під час ремонту. 75 % всіх суден, які проходять поблизу Великого Бар'єрного рифу, використовують внутрішній маршрут. Відомо більше 1600 корабельних аварій в регіоні Великого Бар'єрного рифу^{[джерело?]}. Зокрема, у квітні 2010 року, балкер з вугіллям сів на мілину в районі Великого Бар'єрного рифу (див. на фото розділа).
В ООН особливо стурбовані розширенням вугільної промисловості уздовж узбережжя штату Квінсленд, що у безпосередній близькості до рифу^[9].

Відходи та ін., які скидаються в баластних водах з суден (при очищенні процедура не дотримуються) є біологічною небезпекою для Великого Бар'єрного рифу. Трибутилолові (ТПВ) сполуки, які містяться в деяких фарбах проти обростання на корпусах суден, просочуються в морську воду і є токсичними для морських організмів і людини; докладаються зусилля з обмеження їх застосування^{[джерело?]}.

Нафта[ред. | ред. код]

Тропічний циклон Ларрі над Великим Бар'єрним рифом 19 березня 2006 року

Вважали, що під Великим Бар'єрним рифом наявні поклади нафти.

Наприкінці 1960-х, більше розвідувальних свердловин було пробурено близько Рек-Айленд в каналі Козерога, і біля острова Дарнлі в протоці Торреса, але «всі результати були сухими».

1970 року, відповідаючи на стурбованість з приводу розливів нафти, дві Королівські комісії наказали припинити видобуток нафти. Після Королівських комісій, федеральний уряд та уряди штатів припинили дозволяти нафтове буріння на Великому Бар'єрному рифі. Дослідження 1990 року дійшло до висновку, що риф занадто молодий, щоб утримувати запаси нафти. Буріння нафтових свердловин на Великому Бар'єрному рифі залишається забороненим, однак розливи нафти на морських шляхах все ще загрожують рифовій системі, загалом зафіксовано 282 розливів нафти у період 1987—2002 років^{[джерело?]}.

Тропічні циклони[ред. | ред. код]

Тропічні циклони є однією з причин екологічних порушень на Великому Бар'єрному рифі. Пошкодження, викликані тропічними циклонами на Великий Бар'єрний риф різноманітні, зокрема фрагментація і зниження солоності через наступні сильні дощі (тропічний циклон Joy). З 1910—1999, 170 циклонів пройшли біля або через Великий Бар'єрний риф. Більшість циклонів проходять через Великий Бар'єрний риф за день. У цілому, компактні корали, такі як Porites житимуть краще, ніж розгалужені корали під умовами циклону. Основні ушкодження, викликані тропічним циклоном Ларрі, були базовані на структурі рифів, поломці і переміщенню коралів. Серйозні тропічні циклони вражають узбережжя Квінсленда кожні 200—300 років; проте, в період 1969—1999 більшість циклонів в регіоні були дуже слабкими^{[джерело?]}.

2 лютого 2011, сильний тропічний циклон Ясси вдарив на північний Квінсленд і завдав серйозної шкоди в районі Великого Бар'єрного рифа. Можуть пройти десятиріччя, доки риф повністю відновиться.

Використання людиною[ред. | ред. код]

Великий Бар'єрний риф вже давно був відомий, і використовувався австралійськими аборигенами і жителями островів протоки Торреса. Австралійські аборигени живуть в цьому районі, принаймні 40 000 років, а острів'яни протоки Торреса, близько 10 000 років^{[джерело?]}. Для них рифи також відігравали важливі культурні функції.

У 1768 році Луї де Бугенвіль виявив рифи під час дослідницької поїздки, але не вимагав цей район для Франції. 11 червня 1770 року, «Індевор», капітаном якого був дослідник Джеймс Кук, сів на мілину поблизу Великого Бар'єрного рифу, отримавши значні пошкодження. Пізніше вони врятувалися. Одним з найвідоміших затонулих кораблів був «Пандора», який затонув 29 серпня 1791. Музей Квінсленда вів археологічні розкопки на «Пандорі» з 1983 року. Оскільки риф не мав атолів, він був значною мірою невивченим у XIX сторіччі. У цей час, на деяких з островах рифу було знайдено родовища гуано. У 1922 році, Комітет Великого Бар'єрного рифу взявся за здійснення досліджень на рифі.

Морський парк[ред. | ред. код]

До складу морського парку Великого Бар'єрного рифу входить не весь Великий Бар'єрний риф. Частково він перебуває в партнерстві з урядом штату Квінсленд^{[джерело?]}.

1999 року австралійський парламент ухвалив Закон про захист довкілля і збереження біорізноманіття, який поліпшив функціонування національного природоохоронного законодавства шляхом надання рекомендацій про регіональні пріоритети збереження біорізноманіття. Як і охоронні райони на суходолі, морські заповідники створюються заради збереження біологічного різноманіття для майбутніх поколінь.

2001 року GBRMPA видала доповідь про зниження якості води в районі Великого Бар'єрного рифа і деталізувала важливість цього питання. Зниження якості води за останні 150 років сприяло знебарвленню коралів, водоростей і забрудненню пестицидами. Ці форми забруднення зробили риф вразливим до змін клімату. До 2020 року сподіваються, що якість води, яка надходить у рифи, поліпшиться настільки, що не матиме згубного впливу на Великий Бар'єрний риф. Для досягнення цієї мети вирішено скоротити кількість забруднюючих речовин у воді, що надходить до рифів. Сьогодні весь Великий Бар'єрний риф оголошено морським парком, а 1981 року його внесено до Світової спадщини ЮНЕСКО. Всю акваторію та острови поділено на шість зон доступності. Зона найсуворішого контролю зберігається для наукових досліджень. Найдоступніша — зона загального використання, тут дозволено траловий лов, судноплавство та інші види помірної експлуатації природних ресурсів, такі як туризм, продаж коралів тощо.

Туризм[ред. | ред. код]

Завдяки величезному біорізноманіттю, теплій чистій воді й доступності для туристичних кораблів, риф є дуже популярним місцем, особливо для дайверів. Туризм на Великому Бар'єрному рифі зосереджений у Вітсандей й Кернсі, через їх доступність. Ці області становлять 7 % території парку. У багатьох містах на узбережжі Квінсленда пропонуються щоденні поїздки суднами. Кілька континентальних і коралових островів тепер є курортами, зокрема незаймані острови Леді Еліот. 1996 року 27 островів на Великому Бар'єрному рифі були курортами.

Головним видом туризму в регіоні з 1996 року є внутрішній, переважно під час австралійської зими.

За оцінками 2003 року, туризм в Великому Бар'єрному рифі дає більше, ніж $ 4 млрд щорічно^{[джерело?]}. Щороку приблизно два мільйони людей відвідують Великий Бар'єрний риф. Хоча більшість з цих візитів управляються в партнерстві з морською індустрією туризму, поширюється занепокоєння, що туризм є шкідливим для Великого Бар'єрного рифу.

Різноманітні тури та круїзи пропонують поїздки. Розміри суден варіюють від човна до супер-яхт. Човни з прозорим дном та підводні обсерваторії, такі ж популярні, як і польоти на вертольотах. Досі найпопулярнішою туристичною діяльністю в районі Великого Бар'єрного рифу є підводне плавання і дайвінг, для яких використовуються понтони, часто район закритий для рибальських сіток. Зовнішня частина Великого Бар'єрного рифу сприяє такій діяльності, через якість води. Управління туризму Великого Бар'єрного рифу спрямоване на створення екологічно сталого туризму. Щоденний збір йде на дослідження Великого бар'єрного рифу. Стратегія на круїзних суднах — закріплення меж руху на Великому Бар'єрному рифі.

Однак екосистема Великого Бар'єрного рифу настільки вразлива, що на всій його протяжності заборонено будь-які гірничі роботи, видобуток нафти і газу, а також комерційне підводне полювання як з аквалангом, так і без нього.

Туристи можуть відвідувати лише певні, спеціально обрані для цього острови. Ціна поїздки залежить від рівня забезпечуваного комфорту. Острови Лізард і Хеймен, наприклад, прирівняні до п'ятизіркових готелів, і подорож на них коштує недешево, а на островах Вітсандей і Норт-Молл можна за невелику плату розбити намет у відведеному для цього місці. На островах туристи повинні дотримуватися суворих правил. Під водою туристам не дозволяється торкатися рифів, і паркові доглядачі пояснюють відвідувачам, як отримати задоволення від занурення з аквалангом, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. Оскільки заселено лише кілька островів Великого рифу, виникають труднощі в забезпеченні житлом щораз більшого потоку туристів.

Риболовля[ред. | ред. код]

Рибна промисловість в районі Великого Бар'єрного рифу, контрольована урядом Квінсленда, дає $ 1 млрд на рік^(англ.). У ній зайнято близько 2000 осіб. Рибальство на Великому Бар'єрному рифі здійснюється в комерційних цілях, для відпочинку, а також є традиційним засобом для харчування сімей.

Большой Барьерный риф, Австралия — подробная информация с фото

Видео: Большой Барьерный риф

Туристам

Национальный фонд назвал Большой Барьерный риф визитной карточкой Квинсленда. Туризм является важной составляющей экономической деятельности в регионе, которая приносит ежегодно более 3 млрд долл.

На крупных островах построены отели, развита инфраструктура. Эти места – воплощение идеи “рая на земле”: неповторимая природа, отличный климат, удивительно комфортная температура воды и воздуха, белоснежные песчаные пляжи, комфортабельные отели и приветливый обслуживающий персонал. Это – идеальное место для любителей активного отдыха. Можно, например, арендовать снаряжение для подводного плавания и воспользоваться услугами дайвинг-инструкторов. Отличным времяпровождением станут морские прогулки на яхтах и катамаранах, рыбалка и всевозможные водные виды спорта. Не меньше развлечений и на суше: мини-гольф, картинг, посещение парка с экзотическими австралийскими животными, конные и велопрогулки. На острове Хамильтон даже построен аэропорт. Небольшой остров Бедарра понравится тем, кто хочет отдохнуть в тишине и спрятаться от посторонних глаз. Одновременно здесь могут отдыхать не более 32 человек, потому как к услугам гостей всего 16 вилл. Также можно поселиться на время отпуска на курортах Данк, Брэмптон, Хацман, Кеппел, Хаймам, Херон, Магнетик, Орфей, Грин. Но есть на Большом Барьерном рифе и острова, на которые еще ни разу не ступала нога человека.

Панорама Большого Барьерного рифа

Экосистема Большого Барьерного рифа

Практически невозможно описать богатство подводного мира, которое можно встретить на Большом Барьерном рифе!

Видовое разнообразие поражает воображение! В морском парке нашли свой дом более 1500 видов рыб, 4000 моллюсков, более 200 видов птиц…

Рифовое сообщество животных включает кишечнополостные организмы (полипы, медузы), множество видов моллюсков (брюхоногих, двустворчатых, головоногих и др.), морских черепах, змей, червей, иглокожих (морские ежи, звезды, змеехвостки), донных и свободноплавающих рыб, а также морских млекопитающих (дельфины, дюгони).

Весь этот водоворот жизни существует, подчиняясь строгим законам природы и естественного отбора, где каждый может быть и хищником, и жертвой.

Неподдельный интерес вызывают и акулы. В Большом Барьерном рифе обитают самые разнообразные морские хищницы, являющиеся "санитарами кораллового сада". На дне добывают пищу скватиновые, ковровые, разнозубые, воротниковые и другие виды донных акул. Здесь можно увидеть акул-нянек, леопардовых, кошачьих, колючих представителей этих хрящевых рыб. В толще воды, среди коралловых зарослей, хозяйничают многочисленные рифовые акулы, отлавливая и поедая мелкую рифовую живность и рыбу. Встречаются и крупные акулы - песчаные, молотоголовые, лимонные и даже белые. Дайверы, пловцы и серферы должны быть особенно осторожны в этих местах.

Здесь обитает и знаменитая китовая акула! Она занесена в Книгу рекордов Гиннеса как самая крупная рыба планеты. Но бояться ее не стоит:“морской монстр” питается исключительно планктоном. Постоянную охоту возле рифа ведут дельфины и косатки. Их жертвами зачастую становятся детеныши китов-горбачей и малых полосатиков. Именно у Большого Барьерного рифа с июня по август происходит размножение китов-горбачей. На островах рифа, расположенных в южной части, откладывают яйца морские черепахи, которые в настоящий момент находятся под угрозой исчезновения.

Все “вкусные” морские обитатели - огромные осьминоги, кальмары, лангусты, омары, также живут на территории Большого Барьерного рифа. А в последнее время наблюдаются поистине огромные популяции морской звезды “терновый венец”. Сегодня эта морская звезда - наибольшая угроза Большому Барьерному рифу. За пару месяцев она может уничтожить большое количество кораллов. На месте обитания этих звезд, которые своим ядом способны убить даже взрослого человека, образуется кладбище из кораллов. Пока не придуманы действительно эффективные методы борьбы с “терновым венцом”, и, к сожалению, уничтожение целых рифов происходит все чаще.

Помимо морских обитателей на коралловых островах обитает более 200 видов птиц. Что касается флоры, она представлена крайне бедно. В районе рифа едва наберется 40 видов растений, способных выжить в условиях, где даже подземные воды отличаются большим содержанием соли. Но этот недостаток с лихвой компенсирует уникальная водная фауна.

При своем величии и массивности Большой Барьерный риф достаточно уязвим. Так как его обитатели являются неотъемлемой взаимосвязанной частью экосистемы, то стоит популяции одного вида существ резко уменьшиться или увеличиться – рифу будет грозить серьезная опасность. Такая ситуация была в 70-х – 80-х годах прошлого столетия, повторившись и сегодня, когда резко увеличилось количество морских звезд “Терновый венец”.По данным исследования, опубликованного в октябре 2012 года Национальной академией наук, Большой Барьерный риф с 1985 года потерял более половины коралловых полипов, образующих его структуру.

Другой серьезной проблемой стало массовое обесцвечивание кораллов из-за резкого потепления воды. Водоросли, обитающие в самих кораллах, гибнут, и симбиоз нарушается. Кораллы вытесняют погибшие водоросли, которые, собственно, и придают им такую яркую и привлекательную окраску.

Большой Барьерный риф – это восьмое чудо света, достойное восхищения и требующее бережного отношения. Он поддерживает жизнь и биоразнообразие живых организмов, благодаря чему в 1981 году был выбран ЮНЕСКО в качестве объекта Всемирного наследия. Большая часть рифов находится под защитой Морского национального парка, который помогает ограничить вред от результатов человеческой деятельности – рыбалки, загрязнения окружающей среды, туризма.

История

Большой Барьерный риф привлекал людей с древних времен. Еще около 10 000 лет назад австралийские аборигены и жители островов пролива Торреса поселились на коралловых островах.

В 1768 году французский мореплаватель Луи де Бугенвиль обнаружил Большой Барьерный риф во время исследовательской экспедиции, однако не стал претендовать на закрепление прав на его территорию за Францией. Таким образом, первооткрывателем Большого Барьерного рифа стал знаменитый исследователь Джеймс Кук. 11 июня 1770 года его корабль HM Bark Endeavour налетел на мель рифа, получив значительный ущерб. Наступивший прилив спас корабль и позволил продолжить плавание. Этот случай оставил глубокий след в душе мореплавателя; в своем дневнике Кук писал:"...Опасности, которые нам ранее удалось избежать, были ничтожны перед угрозой быть выброшенными на рифы, где через мгновение от корабля ничего бы не осталось".Продолжая путь на север,Джеймс Кук обнаружил вблизи острова Лизард судоходный проход и смог выйти в открытое море.

Многие корабли, маневрирующие между коралловыми островами, терпели крушения. Но исследования продолжались, ведь через пролив Торреса проходили маршруты к крупнейшим торговым городам Индии и Китая, а также кратчайший путь из Тихого океана в Индийский океан. Десятилетиями моряки спорили, какой маршрут безопаснее: внешний (по Коралловому морю с проходом через риф) или внутренний (между берегом и рифом). Одим из самых известных среди затонувших на Большом Барьерном рифе судов стала HMS Pandora, затонувшая 29 августа 1791 года. В 1815 году Чарлз Джеффрис стал первым человеком, сумевшим пройти на корабле вдоль всего Барьерного рифа со стороны суши. Но только в 1840-е годы, после того как была подробно исследована и нанесена на карту большая часть Большого барьерного рифа, этот маршрут стал более безопасным. В XIX веке ученые приступили к подробным исследованиям рифа. В это же время сюда прибывают деловые люди, надеясь реализовать свой коммерческий потенциал. К концу XIX века в Лондон, Сингапур и Гонконг уже экспортировался жемчуг и трепанги, добытые с Большого барьерного рифа. Здесь, у восточных берегов Австралии, много работал и известный французский ученый-путешественник Жак Ив Кусто.

Посетив этот роскошный морской парк, туристы попадают в настоящую, красочную, незабываемую сказку, которую невозможно передать на фотографиях! Мы надеемся, что Большой Барьерный риф сможет сохраниться как экосистема, и наши потомки еще не одно десятилетие смогут наслаждаться этим природным шедевром.

где находится, как добраться, фото, отзывы туристов

Уникальная экосистема, интереснейшая природная достопримечательность планеты, самая большая коралловая система в мире – все это о Большом Барьерном Рифе в Австралии (GreatBarrierReef).Его площадь более 34 миллионов гектаров, это примерно размер такой страны, как Германия.Посмотреть на это чудо, созданное природой, приезжают миллионы туристов со всего мира. Удивительная экосистема привлекает не только путешественников, но и ученых, фотографов, дайверов. Экономика Австралии ежегодно получает доход более 6 миллиардов долларов от использования Большого Рифа. К сожалению, изменение климата и деятельность человека привели к тому, что Риф постепенно умирает. Правительство страны, экологи, природоохранные организации пытаются исправить ситуацию и спасти самую большую коралловую систему мира. Ниже размещены фото этого уникального подводного мира и его краткое описание.

Где находится Большой Барьерный Риф

ББР находится в Коралловом море. Он тянется на 2 тысячи км 500 метров вдоль побережья австралийского континента(северо-восточного). Расстояние от Рифа до материка отличается, в некоторых местах до 300 км, в некоторых до 30 км.

Как добраться:

До островов добираются, как правило, из двух городов – Кэрнса или Брисбена. До Брисбена удобно лететь из Мельбурна и Сиднея. По отзывам туристов, возле Брисбена в основном мертвые рифы. Поэтому многие предпочитают лететь в Кэрнс, хотя он дальше и перелет дороже.

Риф находится в 30 км от Кэрнса, Брисбена и других прибрежных городов. В любом из этих населенных пунктов несложно найти водный транспорт, который доставит на один из островов.

Если интересует не только Большой Риф и есть желание посмотреть Австралию, то из Сиднея можно добираться на арендованном автомобиле. Стоимость аренды, в зависимости от класса авто от 25 Евро в день. Расстояние от Сиднея до Брисбена – 900 км.От Сиднея до Кэрнса – 2 400 км.

История Большого Барьерного Рифа

ББР возник во времена, когда Антарктида и Австралия были единым материком. Миллионы лет назад материк омывался холодными водами, неподходящими для размножения полипов. Постепенно микросущества перебирались в более подходящую теплую часть материка. Этот процесс совпал с изменением уровня воды и активными тектоническими процессами, в результате чего Австралия стала отдельным материком и сместилась в тропики.Образовались условия наиболее подходящие для размножения коралловых полипов.

Большой Риф начал свое формирование 25 000 000 лет назад, он состоит из множества слоев, на создание каждого из них потребовалось 10 000 лет. Наиболее активный период роста рифа – последние 8 000 лет. Формирование Рифа продолжается и сегодня. Молодые рифы находятся на глубине до 20 м, они размещаются на верхушках старых образований.

Европейцы впервые узнали о Большом Рифе, после того как Австралию посетил английский мореплаватель Джеймс Кук.На паруснике «Индевор» он проплыл через узкий пролив между материком и Большим Рифом. Это было непростое плавание – сложный фарватер, отсутствие карт, мели и подводные скалы и так 1 000 км. Без повреждений не обошлось. Судно получило пробоину, пришлось выбросить за борт часть груза и пушки. Благодаря этому «Индевор» добрался до берега.

Это интересно. Пушки и другие предметы, выброшенные с «Индевора» были подняты со дна в 70-х годах XX века. Сегодня они хранятся в музее. На острове Грин установлена одна из пушек.

Со времен открытия Австралии и до наших дней в районе Рифа потерпели крушение сотни кораблей. Последние из них погибли уже в XX веке. Даже географические названия здесь довольно пессимистичные – Мучительная бухта, мыс Беды.

Первым моряком, который сумел проплыть вдоль всего рифа со стороны суши, стал Чарлз Джеффрис в 1815 г. Полностью этот участок исследовали и составили карты только в 40-е годы XIXстолетия.

В 70-х годах прошлого века затонул нефтяной танкер, только по счастливой случайности это не привело к гибели рифа и его обитателей.

Описание Рифа

Гряда рифов и островов занимает огромную площадь, по данным Википедии –348 698 квадратных километров.

За миллионы лет части кораллового рифа стали островами, хотя большая часть и сегодня скрыта под водой. Некоторые участки поднимаются над поверхностью океана при отливе.

Для сохранения этой уникальной природной достопримечательности в 1979 г. был создан Национальный парк, площадь которого более 5 000 000 гектаров. Основная цель сотрудников парка – охрана животного и растительного мира. Парк находится в списке ЮНЕСКО.

Барьерный Риф состоит из отдельных образований, их почти 3 000. Они отличаются размерами. Самые маленькие от 0,01 кв. км, самые большие до 100 километров квадратных. Их окружают более 500 барьеров.

Это интересно. Прибрежные воды в районе Большого Рифа имеют глубину до 35 метров. Внешние рифы – до 2 000 метров.

ББР – это 10% площади коралловых рифов планеты.

Кто создал Барьерный Риф?

У ББР есть создатели – коралловые полипы, маленькие живые организмы. Именно благодаря им за сотни тысяч лет появилось такое уникальное и масштабное природное сооружение. Коралловые полипы имеют известковый жесткий панцирь. Эти панцири и формируют кораллы, для этого их должно быть очень много. Продолжается этот процесс и сегодня, хотя заметить его сложно. Рост кораллов происходит медленно. Примерно на 5 см за год.

Флора и фауна

ББР – это сложная и огромная экосистема. Это не только коралловые рифы, но и рыбы, животные, водоросли, полипы. Более четырех сотен видов кораллов обитают в составе Большого Рифа. Они бывают мягкие и твердые, отличаются цветом и формой.

ББР стал домом для крабов, раков, омаров, губок, актиний, морских звезд и морских ежей. Ихтиофауна в районе Большого Рифа просто огромна – 1500 видов рыб обитает среди кораллов. Около 500 видов – рифовые рыбы. Они отличаются яркой окраской. Интересны и их названия – рыба-клоун, рыба-попугай, рыба-бабочка, морская собачка и т. п. Водятся здесь акулы, мурены, скаты и множество других рыб и морских животных.

В водах рядом с рифом обитают киты, китовая акула (самая крупная), дельфины, морская корова. Большие морские черепахи приплывают на острова Южного Рифа для размножения.

Это интересно. Черепахи откладывают яйца на пляжах в вырытые ямки, затем засыпают их и уплывают. Детеныши самостоятельно откапываются и пытаются добраться до моря по пляжу. Удается это немногим, большинство при этом гибнет. Хищные птицы начинают охоту на маленьких черепашек. Они хватают малышей, у которых даже нет панциря, и уносят их. Только небольшая часть маленьких черепашек выживает, и успевает добраться до спасительной воды.

Встречаются здесь Синекольчатые осьминоги, которые, несмотря на небольшой размер (15 см), представляют для человека смертельную опасность. Один осьминог содержит яд, который может привести к смерти более 20 человек, он парализует жертву, и человек оставаясь в сознании, не может пошевелиться

Обитают на ББР более 200 видов птиц.

А вот растительный мир на островах рифа не так разнообразен, всего 40 видов.

Почему жители Австралии охраняют Большой Барьерный Риф

Экосистема Большого Рифа довольно уязвима. Ученые и экологи давно бьет тревогу. В прессе появляются панические публикации о гибели ББР. Как правило, журналисты преувеличивают опасность, хотя состояние Рифа действительно вызывает опасение. К гибели кораллов приводят такие факторы:

• Изменение климата. Климатические изменения приводят к тому, что кораллы обесцвечиваются, воды океана меняют соленость. Обесцвеченные колонии кораллов прекращают рост и легко разрушаются.
• Деятельность человека. Наземные воды попадают в океан и загрязняют его, особенно губительны городские сточные воды. Серьезный урон наносит браконьерство, так как в такой сложной экосистеме все взаимосвязано. Уменьшение численности одного вида, ведет к серьезным изменениям.
• Морские звезды «терновый венец». Их количество резко увеличилось из-за сокращения численности улиток-тритонов. Эти улитки – естественные враги морских звезд. Их раковины были популярным у туристов сувениром, поэтому их собирали тысячами. Когда их стало меньше, морские звезды-пожиратели кораллов размножились в огромном количестве. Их уничтожают вручную.
• Тропические ураганы. Если бы не перечисленные выше проблемы, то после ураганов коралловый риф в течение нескольких десятилетий самовосстанавливается.

Все вышеперечисленные факторы влияют на способность Рифа к восстановлению.Но правительство Австралии, экологи и волонтеры не собираются наблюдать, справится сам Риф с возникшими проблемами или нет. Разработаны программы по спасению природной достопримечательности, создан фонд Большого Барьерного Рифа, коммерческие и некоммерческие организации выделяют деньги для проведения необходимых мероприятий. Тысячи волонтеров со всего мира приезжают в Австралию, чтобы помочь сберечь этот уникальный природный объект.

Туризм

Более 2 000 000 туристов посещают ежегодно Риф и его острова. Особенно привлекает это место любителей подводного плавания. Нырять можно в любой сезон, но самое благоприятное время март – июнь. Здесь комфортно будут себя чувствовать и новички, и опытные ныряльщики. Дайвинг – основной вид туризма в районе Большого Рифа.

Описание некоторых островов

Херон. Считается лучшим курортом для дайверов. Сюда приезжают те, кто хочет совершить подводное путешествие, насладиться красотами рифа. Остров окружают белые песчаные пляжи. Добираться удобно на вертолете или катере из Глэдстона. Гостям острова предлагают пешеходные экскурсии на мелководье, поездки на лодках с прозрачным дном, ночной дайвинг, рыбалку.

Данк. Остров идеально подходит для романтического и семейного отдыха. Он очень красив – густой тропический лес с экзотическими птицами и бабочками. Туристам предлагают прогулки на лошадях, подводное плавание, рыбалку.

Лизард.

Дорогой курорт с высоким уровнем сервиса. Загорать и купаться можно на одном из 24 пляжей. Именно на этом острове находится самое популярное место любителей подводного плавания – CodeHole. Гостям предлагают посетить Сад моллюсков, Исследовательский центр, рестораны, теннисные корты, экскурсию по рифам.

Гамельтон. Остров удобен для отдыха с детьми и известен своими бутиками.

Хайман.

Частный остров, который любят молодожены и влюбленные. Здесь есть все, что необходимо для отдыха. Многочисленные рестораны, где можно попробовать экзотические блюда. Прекрасные условия для дайвинга и других спортивных развлечений.

Что еще посмотреть и чем заняться

Любителям пляжного отдыха лучше остановиться в части Большого Рифа, находящейся на расстоянии 30 км от материка. Здесь можно купаться круглый год. Хорошие пляжи на Тринити-Бич, Палм-Ков, Порт-Дагласе. Есть места, где из-за медуз купание запрещено. Прикоснувшись к этим морским обитателям можно получить отравление, а заметить в воде их сложно. Купаются только в гидрокостюмах и в огражденных участках.

Но не только на пляже можно провести время, туристам предлагают посетить несколько интересных достопримечательностей.

• • Парк «Дейнтри» понравится любителям дикой природы. Разнообразная флора и фауна, водопады, ущелье, поселок аборигенов – все это подарит массу впечатлений.

• • Кэрнс. Это место называют воротами Барьерного Рифа. Здесь можно посетить НП «Рассе-Ривер», заповедник, дождевые леса, водопады. Есть канатная дорога, с которой открывается потрясающе красивый вид на окрестности.
  • Парк «Вурунуран». Возраст этого парка – миллионы лет.

• Парк «Эбенанге-Свэмп» поражает разнообразием пернатых.

Пользуются популярностью экскурсии на коралловый риф Агинкот, театр аборигенов, полеты на воздушном шаре. Здесь можно покормить акулу, увидеть огромных черепах и морских крокодилов, редких птиц и непохожие ни на что коралловые джунгли.

Безопасность

Всех туристов, желающих заняться дайвингом, делят на несколько категорий. Группа, подверженная риску – пожилые и те, кто плохо плавает. Их допускают к погружению только в спасательных жилетах и в сопровождении напарника. На катерах есть дефибриллятор для оказания первой помощи при необходимости.

Интересные факты

• Большой Барьерный Риф виден из космоса.
• Природная достопримечательность состоит из 3 тысяч коралловых рифов и 900 островов.
• С 1985 г. по 2012 г. погибла половина кораллов Большого Рифа.
• В 2008 г. в Объединенные Арабские Эмираты была перевезена часть Большого рифа весом 5 тонн.
• Разработан проект «План Риф 2050», в который правительство Австралии уже вложило 2 миллиарда долларов. Цель проекта – создание условий, при которых прекратится умирание Большого Рифа.
• Каждый посетитель Рифа (кроме детей до 4-х лет) оплачивает пошлину 6 долларов. Эти деньги направляются на защиты экосистемы Рифа.
• ББР дает работу 64 000 человек.

Миллионы туристов ежегодно посещают Большой Барьерный Риф. Их привлекают пустынные пляжи, небольшие уединенные острова и возможность оказаться в живописном подводном мире, которому по масштабности и разнообразию нет равных на планете.

Большой Барьерный Риф (Австралия): фото, описание, история открытия

Большой Барьерный риф – самый распростертый коралловый риф на свете. Это огромная гряда, которая находится в Тихом океане у северных и восточных берегов Австралии. В ее состав входит почти 3 тысячи отдельных коралловых рифов.

Большой Барьерный риф, одна из главных достопримечательностей Австралии, на карте мира протянулся на более чем 2 500 км, он является самым большим объектом природы на свете, который образован живыми организмами. Его легко можно увидеть из космоса.

Описание

Большой Барьерный риф состоит из миниатюрных коралловых полипов. Они в процессе своей жизнедеятельности образуют огромную колонию и создают известковые структуры, которые впоследствии и становятся коралловыми рифами.

Благодаря этому великому коралловому рифу, поддерживается жизнь у огромного числа микроорганизмов, живущих в нем. Это настоящее чудо света, которое в 80-х годах прошлого века попало в знаменитый Список культурного наследия ЮНЕСКО.

Сегодня в результате экономической деятельности человека, в число которой входит и туризм, Большой Барьерный риф постепенно разрушается. По данным австралийских ученых за последние 30 лет он потерял более половины своих коралловых полипов.

История открытия

Этот невероятный природный объект был известен человечеству с древности. Большой Барьерный риф использовался аборигенами Австралии и жителями расположенных около континента островов и прочно вошел в их историю и культуру.

По мнению ученых, Барьерный риф в Австралии существует несколько миллионов лет. И сегодня там, в теплой, чистой и прозрачной морской воде вновь и вновь появляются новые полипы, а молодые рифы располагаются на вершинах старых образований.

Формально ББР был открыт знаменитым английским мореплавателем Джеймсом Куком в 1770 году, корабль которого сел на мель во время отлива в месте нахождения Большого Барьерного рифа. Наступивший вскоре прилив спас его корабль и всю команду.

Жизнь Большого Барьерного Рифа

В этой огромной экосистеме обитает не менее 400 видов кораллов от красного до медного цвета. Большинство видов обладают твердым скелетом, который в дальнейшем и становится основой коралловых островов, но встречаются и виды с мягкими скелетами.

Здесь также живет несколько сотен видов рыб, приспособленных именно к этой экологической системе, в т.ч. китовая акула, и самый главный враг кораллов, из которых состоит Великий Барьерный риф, морская звезда под названием «Терновый венец».

В этих теплых и чистых водах размножается многие виды китов, морские черепахи, в т.ч. исчезающие виды. Около Большого Барьерного рифа живет множество разнообразных крабов, креветок, моллюсков, осьминогов и кальмаров.

Кроме того, здесь проживают колонии более двух сотен видов птиц. Коралловые рифы давно стали настоящим домом для буревестников, фаэтонов, крачек, белобрюхих орланов, скоп и пр. А вот растений здесь немного – всего 40 видов.

История освоения Большого Барьерного рифа

Древние люди начали осваивать Большой Барьерный риф в Австралии более 40 тысяч лет назад. Позже, не менее 10 тысяч лет назад, на островах ББР начали проживать предки современных австралийских аборигенов.

В XVIII веке здесь появились европейские мореплаватели с исследовательскими экспедициями, и Австралия вместе с Большим Барьерным рифом была открыта для Европы тех времен.

Через пролив Торреса стали проходить маршруты к крупным торговым городам Индии и Китая. В начале XIX века английский мореплаватель Джеффрис впервые в мире прошел на корабле вдоль Большого Барьерного рифа Австралии.

В XIX веке европейские ученые начали систематические исследования этой гигантской экосистемы и впервые нанесли ее на карту. В это же время здесь началась добыча жемчуга, трепангов и экспорт их в Лондон, Сингапур и Гонконг.

Туризм

Сегодня подводный мир Большого Барьерного рифа можно увидеть собственными глазами, что привлекает туристов со всего мира. Вся акватория, где расположен ББР, объявлена Национальным морским парком.

В зонах самого строгого контроля работают ученые, которые проводят научные исследования. В менее охраняемых зонах ББР осуществляется судоходство, промышленный лов рыбы, туризм, торговля кораллами и пр.

По всей акватории Большого Барьерного рифа категорически запрещена добыча газа и нефти, подводная охота и прочая деятельность, наносящая существенный вред этой уникальной экосистеме.

Туристам разрешено посещать только часть островов Большого Барьерного рифа. Некоторые из них считаются по уровню комфорта пятизвездочными отелями, и посетить их – дорогое удовольствие.

На других островах Большого Барьерного рифа разрешено только ставить палатку в определенном месте. При подводном осмотре этого чуда природы туристам запрещено прикасаться к коралловым рифам и пр.

Угроза исчезновения природного чуда

Тропические ураганы причиняют Большому Барьерному рифу значительный вред. Не менее опасны морские звезды «Терновый венец», для которых коралловые полипы – еда. Они приносят рифам огромный урон в случае всплеска популяции.

Туризм – еще один фактор, от которого страдают коралловые рифы, т.к. любая жизнедеятельность человека неизбежно загрязняет окружающую среду, в т.ч. морскую воду около ББР.

В результате глобального потепления рифы обесцвечиваются, эту проблему сегодня внимательно изучают ученые. По их мнению, утрата цвета кораллами связана с гибелью водорослей, растущих вокруг них.

Великий Бар'єрний риф

Біля північно-східного узбережжя Австралії під гладдю океану приховане одне з прекрасних чудес природи – Великий Бар'єрний риф.

Великий Бар'єрний риф – череда коралових рифів і островів, розташована вздовж північно-східного узбережжя Австралії біля штату Квінсленд. Його загальна площа 348698 км. кв., що більше від площі Великобританії. Він тягнеться з півдня на північ більш ніж на 2300 км, починаючись біля тропіка Козерога між містами Гладстон і Бандаберг і закінчуючись у водах протоки Торреса, що відокремлює Австралію від Нової Гвінеї.

Великий Бар'єрний риф – найбільша у світі екосистема і (оскільки є колонією коралових поліпів) єдина жива істота на Землі, яка є видимою з космосу. На півдні риф віддалений від берега на 300 км, а далі на північ, біля мису Мелвілла, наближається до материка на відстань до 32 км. Місцями ширина рифа доходить до 80 км.

Уявлення про нього як про єдине ціле не зовсім правильне. Великий Бар'єрний риф складається приблизно з 2900 окремих рифів – розмірами від 0,01 кв. км до 100 кв. км – і більш ніж 600 островів, включаючи 250 континентальних островів і 70 коралових рифів, що мають назви. У туристичних цілях використовується лише близько 20 континентальних островів. Більше того, це утворення складається з рифів різних типів. Наприклад, зі сторони океану розташовані бар'єрні рифи.

Народження дива

З погляду геології Великий Бар'єрний риф порівняно молодий. Він утворився уздовж стійкої шельфової платформи, де невелика глибина і незначні зміщення земної поверхні близько двох мільйонів років тому дозволили формуватися великим колоніям коралів.

Такі корали можуть розвиватися тільки в теплій, мілкій, прозорій морській воді, причому великий вплив на їх ріст чинять підйоми і пониження рівня моря. Більшу частину своєї геологічної історії Австралія була надто холодною, щоб в її прибережних водах могли жити корали. Однак близько 65 млн. років тому цей континент, відколовшись від Антарктиди, почав рухатися на північ. Коли на поверхні Антарктиди утворився льодовий щит, рівень моря на Землі знизився приблизно на 100 м.

Переміщення Австралії в тропіки, приблизно два мільйони років назад, збіглося з швидким підйомом рівня моря, що призвело до виникнення біля її північно-східного узбережжя умов, необхідних для утворення коралових рифів. Великий Бар'єрний риф виник на ділянці дна, який до затоплення служив вододілом для річок, що протікали континентом. Вік більшої частини Бар'єрного рифа не перевищує 400000 років (в решту часу рівень моря був занадто низьким), а деякі його ділянки сформувалися протягом останніх 200 років. Найбільш інтенсивний ріст відбувався в останні 8000 років після помітного підвищення рівня Світового океану. Наймолодші рифи розташовані на вершинах старих, на середній глибині 15–20 м.

Умови росту коралів

Рифи створюються кораловими поліпами, невеликими безхребетними тваринами, що відносяться до типу кишковопорожнинних. Їхні м'які тіла оточені зовнішнім скелетом з вапняку. Після смерті поліпа його твердий скелет не руйнується, і з часом мільйони таких скелетів утворюють кораловий риф.

Уразливість екосистем коралових рифів пояснюється тим, що для росту коралів необхідні особливі умови. Температура води не повинна бути нижче 17,5 ºС (ідеальна температура 22–27 ºС) – це пояснює, чому Великий Бар'єрний риф не поширився в південному напрямку далі тропіка Козерога. Вода, в якій ростуть корали, повинна бути досить солоною, тому риф закінчується біля берегів Нової Гвінеї, де річка Флай виносить в океан велику кількість прісної води. Крім того, коралам необхідне сонячне світло, і вода повинна бути дуже чистою.

На рифі існує більше 350 видів коралів найрізноманітніших форм і кольорів. У ролі рифоутворюючих виступають тверді корали, і структура рифа визначається будовою їх вапнякових скелетів. Типові види твердих коралів: грибоподібні корали, корали-мозговики і «оленячі роги», колір яких змінюється від червоного до темно-жовтого. У м'яких коралів вапняковий скелет відсутній, замість нього в їх тканинах є невеликі, тверді кристалічні структури, названі склеритами. Склерити є і у коралів інших видів – рогових восьмипроменевих горгонарій (Gorgonacea), які мають також вторинний скелет з твердої і гнучкої речовини – горгоніну. Рогові корали живуть на більших глибинах, ніж тверді або м'які корали.

Більшість горгонарій Великого Бар'єрного рифа відрізняються яскравим забарвленням, що пояснюється наявністю в їх тканинах пігментів і крихітних склеритів. Найпоширеніші кольори: жовтий і всі відтінки червоного, оранжевого та коричневого, однак можна побачити і білі, бузкові і темно-пурпурні горгонарії. До ряду горгонарій відносяться також чорні корали, що зазвичай зустрічаються на глибинах більше 20 м. Чорні та червоні корали тривалий час використовувалися як прикраси.

Деякі м'які корали можуть зміщуватися на невеликі відстані, видовжуючи в потрібному напрямку тканини своєї основи. Коралові поліпи – хижаки, вони добувають їжу з довколишньої води. Розташовані в щупальцях поліпа жалкі клітини паралізують крихітних ракоподібних, складових морського зоопланктону. Потім щупальця направляють паралізованих жертв до ротового отвору, через який вони потрапляють в кишкову порожнину поліпа. Тверді корали харчуються вночі, а решта – цілодобово. Їх їжею служать дрібні ракоподібні, а також ікра та личинки інших безхребетних тварин: деякі великі поліпи можуть ловити навіть дрібних риб. Морська вода також постачає їх їжею у вигляді розчинених органічних речовин. Крім того, знаходячись поблизу поверхні води, корали використовують сонячне світло для фотосинтезу.

Як і всі живі організми, корали чутливі до кліматичних змін. Під час шторму їх можуть зруйнувати хвилі, вони можуть загинути від зміни температури або забруднення води, а також в результаті нападу інших мешканців моря. Їхні головні вороги – морська зірка під назвою терновий вінець (Acanthaster plcinci) і чукучанові риби. Морські зірки, поїдаючи тканини коралів, залишають після себе лише скелети, а риби, відламуючи шматки корала, створюють в колонії великі пустоти, які в подальшому заповнюють водорості.

Риби, ссавці і птахи

З 20000 видів костистих риб, що мешкають в Світовому океані, життя 6–8 тисяч пов'язане з кораловими рифами. Кількість лише істинно рифових риб, що зустрічаються масово і максимально пристосовані до життя саме в цій екосистемі – близько 500. Але найбільше вражає щільність популяцій коралових риб – до 2 тонн на гектар.

Великий Бар'єрний риф служить домом для риб більше 1500 видів – від крихітних бичків до гігантських китових акул.

У водах, що оточують риф, водяться кити, малі полосатики і горбачі, а також безліч дельфінів, включаючи хижих косаток. Води навколо рифа – зона розмноження китів-горбачів, яких часто можна бачити тут в зимові місяці (червень-серпень). Острови Південного Рифа – місце розмноження морських черепах. У водах рифа зустрічається шість із семи їх видів (всі вони знаходяться під загрозою зникнення).

Тут мешкає також величезна кількість ракоподібних: крабів, креветок, лангустів і омарів. Навіть невеликий риф дає притулок сотні видів креветок і крабів. На рифі багато молюсків: устриць, двостулкових молюсків, а також восьминогів і кальмарів. Широко поширені на Великому Бар’єрному рифі восьминоги, що досягають 60 см у діаметрі. Зустрічається тут і смертельно небезпечний для людини восьминіг з блакитними кільцями, розміри якого не перевищують 15 см.

Великий Бар'єрний риф дає притулок більш ніж 200 видам птахів. Континентальні острова Південного Рифа – Вайтсандейз і Хінчінбрук – місця гніздування величезних пташиних колоній, куди входять буревісники, фаетони, фрегати і різні види крячків, включаючи рожеву. На рифі зустрічаються також білочеревий орлан і скопа. Деякі птахи воліють гніздитися на конкретних островах. Один з них, Херон, зобов'язаний своєю назвою чаплям, що мешкають тут (від англ. Heron – «чапля»). Тут живуть і деякі види ссавців, такі як летючі лисиці і крилани, а на островах Хінчінбрук і Магнетик знаходяться великі популяції коал.

Великий Бар’єрний риф: історія освоєння

Люди почали використовувати острова майже 40000 років тому, після появи в Австралії предків корінних жителів. Купи раковин свідчать, що перші мешканці островів ласували ними ще тисячі років назад.

Археологи встановили, що перші поселенці були вмілими рибалками і полювали на морських черепах і дюгонів. Перший і найвідоміший дослідник Австралії капітан Джеймс Кук у XVII столітті зазначив у судновому журналі, що на її берегах проживає не менше 40 груп племен. З борту свого корабля «Ендевор» він часто бачив аборигенів або на островах, або плаваючих морем у великих видовбаних з цілою колоди пірогах. Прагнучи забезпечити безпеку своєї експедиції, Кук намагався підтримувати з ними добрі стосунки.

У 1770 році, залишивши бухту Ботані-бей, «Ендевор» попрямував на північ і через три місяці досяг Великого Бар'єрного рифа. Просуваючись уздовж рифа, «Ендевор» досяг місця, де зараз знаходиться місто Порт-Дуглас, після чого сталася катастрофа: корабель наскочив на кораловий риф. Звільнити його вдалося, тільки викинувши за борт безліч важких речей, включаючи якір і шість гармат. Потім пошкоджений корабель відвели в тиху бухту для ремонту. Зараз тут розташоване місто Куктаун (велика частина островів Великого Бар'єрного рифа і місць на березі були або названі Куком, або потім отримали назви на його честь). Продовжуючи шлях на північ, Кук виявив поблизу острова Лізард судноплавний прохід і зміг вийти у відкрите море.

Кораблі стали частим явищем після того, як перші австралійські колоністи (заслані сюди каторжники) і дослідники почали користуватися водами розташованої між рифом і материком Великої лагуни для виходу в стратегічно важливу протоку Торреса, через яку проходять маршрути до найбільших торгових міст Індії та Китаю, а також найкоротший шлях з Тихого океану в Індійський. Серед моряків незабаром навіть виникли суперечки про те, який маршрут більш безпечний: зовнішній – Кораловим морем з проходом через риф чи внутрішній – між берегом і рифом. У 1815 році Чарльз Джеффріс став першою людиною, що зуміла пройти на кораблі уздовж усього Бар'єрного рифа з боку суші. Але тільки в 1840-ві роки, після того як була детально досліджена і нанесена на карту його більша частина, цей маршрут став безпечнішим. Тим не менше, тут зазнали катастрофи багато кораблів, у тому числі судно «Квеле», яке у 1892 році налетіло на риф і пішло на дно зі 133 пасажирами і моряками.

У XIX столітті вчені приступили до досліджень рифа, і незабаром весь світ дізнався про його красу і неповторність. В цей же час сюди прибувають енергійні ділові люди, сподіваючись реалізувати тут свій комерційний потенціал. До кінця XIX століття в Лондон, Сінгапур і Гонконг вже експортувалися перлові черепашки і трепанги (їстівні голкошкірі), добуті в водах рифа. Хоча трепангів можна було легко добувати на багатьох рифах, перед транспортуванням їх необхідно було висушити і прокоптити. Підприємці вирішили скористатися дешевою працею аборигенів, яких нещадно експлуатували.

Зростання туризму

У XX столітті тут були побудовані острівні курорти. Після 1945 року улюбленим заняттям туристів стало підводне плавання з маскою і трубкою або з аквалангом. І зараз можливість своїми очима побачити підводний світ Великого Бар'єрного рифа приваблює сюди людей з усього світу. Правда, зараз при відвідуванні Великого Бар'єрного рифа, щоб зазирнути під воду, зовсім не обов'язково пірнати з трубкою чи аквалангом: над рифами курсують численні прогулянкові судна зі спеціальними оглядовими вікнами.

Сьогодні весь Великий Бар'єрний риф оголошений морським парком, а у 1981 році він внесений ЮНЕСКО в список «Світова спадщина». Вся акваторія і острови зараз розділені на шість зон доступності. Зона найбільш суворого контролю буде зберігатися для наукових досліджень. Найдоступніша зона загального користування, тут дозволений траловий лов, судноплавство та інші види помірної експлуатації природних ресурсів, такі як туризм, продаж коралів та ін.

Однак екосистема Великого Бар'єрного рифа настільки вразлива, що на всій його довжині заборонені будь-які гірничі роботи, видобуток нафти і газу, а також комерційне підводне полювання.

Зміни в екосистемі

Проведені протягом останніх 30 років дослідження показали, як легко порушується рівновага в екосистемі рифа. Види, багаточисленні цього року, вже в наступному можуть стати рідкісними. Риби рідкісних видів гинуть, потрапивши в сіті, поставлені на тунця. Популяція черепах може зменшитися в результаті впливу на місця їх розмноження. Багато птахів не в'ють гнізд, якщо поблизу перебувають люди. Тому необхідний суворий і постійний контроль туристичної та комерційної діяльності в зоні рифа.

Туристи можуть відвідувати тільки певні, спеціально вибрані для цього острови. Острови Лізард і Хеймен, наприклад, прирівняні до п'ятизіркових готелів, і поїздка на них коштує недешево, а на островах Вайтсандейз і Норт-Молл можна за невелику плату розбити намет у відведеному для цього місці.

Прибувши на острови, туристи повинні дотримуватися суворих правил. Під водою туристам не дозволяється торкатися рифів, і паркові доглядачі пояснюють відвідувачам, як отримати задоволення від занурення з аквалангом, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу. I оскільки населені лише кілька островів Великого Бар’єрного рифу, виникають труднощі у забезпеченні житлом все зростаючого потоку туристів.

Щоб майбутні покоління могли насолоджуватися красою найбільш різноманітної екосистеми світу, необхідно підтримувати рівновагу між потребами туризму і здатністю Великого Бар'єрного рифа до самовідновлення.

 

Читайте також:

 

Коментарі:

Большой Барьерный риф, Австралия (история, фото)

Покормить акулу, собственными глазами увидеть самые настоящие коралловые джунгли, огромных черепах, морских крокодилов, кальмаров, осьминогов, места гнездования редких птиц – Большой Барьерный риф такую возможность предоставит всем без труда.

Большой Барьерные риф состоит из трёх тысяч рифов и девятисот прибрежных островов, и считается наибольшим на планете природным объектом, который создали живые организмы. Площадь его значительно превышает территорию Англии – парк рифов общей площадью почти в 344,5 тыс. км. кв. протянулся вдоль австралийского северо-восточного побережья на 2,5 тыс. км.

В основном парк расположен под водой и, по утверждению многих исследователей, на девяносто процентов до сих пор не изучен. При этом с юга он отдалён от материковой Австралии на 300 км, с севера – на 32 км.

Что собой представляет данное место

Многие, побывавшие здесь, утверждают, что ни одна фотография, даже самого высокого качества, или фильм, отснятый с помощью наилучшей аппаратуры, не в состоянии полностью передать здешнюю красоту и царившую атмосферу тишины.

Под водой, на глубине более десяти метров, кораллы светятся фантастическими красками – можно насчитать несколько тонов зелёного, фиолетового, красного цветов, а также чёрного, жёлтого, коричневого, горчичного и белого.

Стоунхендж69364.335

Учёные утверждают, что австралийскому рифу не более 400 тыс. лет, а самый интенсивный рост произошёл, когда повысился уровень вод Мирового океана. Многие участки сформировались за последние два столетия, при этом молодые рифы разместились на старых под водой на глубине от 15 до 20 метров.

Сам по себе, Большой Барьерный риф или Национальный Парк рифов настолько велик, что составляет около десяти процентов от площади всех коралловых рифов планеты. Своим появлением парк обязан коралловым полипам (здесь обитает более 400 видов самой разнообразной окраски) – малюсеньким животным со щупальцами, размером с рисовое зёрнышко. Существуют они вместе с одноклеточными водорослями, которые спрятались в середине их организма.

Именно водоросли при помощи фотосинтеза обеспечивают полипы органическими веществами (например, кальцием, который формирует скелет микроорганизмов). Поскольку коралловые полипы живут только колониями, вместе им удаётся создать огромный известняковый каркас, на котором «прописываются» морские животные и водоросли разных видов, скрепляя, таким образом, полипы в единое целое. Для того чтобы парк рифов приобрёл конкретную форму и размер, должна смениться не одна тысяча поколений рифостроителей. Благо, природные условия возле восточных берегов Австралии это позволяют.

Ближе к Антарктиде парк рифов постепенно исчезает – кораллы, которые его образуют, способны развиваться только тогда, когда температура воды не меньше 17,5°C (в идеале – от 22°C до 27°C), на небольшой глубине, в прозрачной морской воде (вода обязательно должна иметь определённое количество соли). Чем ниже уровень моря – тем меньше кораллов.

Большой Барьерный риф не только постоянно растёт, но и всё время разрушается – помимо того, что его постоянно грызут животные и рыбы, его также размывает вода и разъедают кислоты. Со временем почти все кораллы распадаются в песок. Потому видимый нам слой, который находится на поверхности, постоянно изменяется.

Разрушение происходит не так быстро, как рост рифа, например, некоторые кораллы при благоприятных условиях способны увеличиваться до 30 см в год.

Освоение рифа

Открыл Большой Барьерный риф всемирно известный мореплаватель Джеймс Кук. Он сделал это довольно для себя неожиданно – вечером, когда он проплывал над ними, в судно воткнулись зубчатые края кораллов и пронзили обшивку.

Чтобы снять «Индевор» с рифов, экипажу корабля пришлось скинуть в воду тонны груза, в том числе и тяжёлое оружие – пушки. После этого Куку и его команде с трудом удалось остановить воду, покинуть коралловые лабиринты и даже завести корабль в устье реки для того, чтобы залатать многочисленные дыры и пробоины. Кэрнс, небольшой тогда городок на северо-востоке Австралии, находился в 160 км от места происшествия.

Пушки и остальные выброшенные на дно моря предметы, пролежали на морском дне до 70-х гг. 20 ст., пока одна из американских экспедиций не подняла их на поверхность. В наше время эти находки туристы могут увидеть в местном музее, а одна пушка установлена на острове Грин.

Естественно, что Джейс Кук был не единственным капитаном, чьё судно потерпело крушение из-за Большого Барьерного Рифа.

На сегодняшний день зарегистрированы обломки около пятисот кораблей, среди них один из первых исследователей рифа, который пытался составить карту этого удивительного творения природы. В 1970 году здесь затонул первый танкер с нефтью, чуть не погубив тем самым не только коралловый риф, но и его обитателей.

Кук был далеко не первым, кто узнал о существовании коралловых рифов в этой местности. Австралийские аборигены и островитяне Торресова пролива на тот момент уже довольно неплохо изучили его надводную часть и ловили здесь рыбу.

Обитатели

Подводный мир Большого Барьерного рифа, как утверждают некоторые исследователи, изучен только на 10%, но и того, что известно, достаточно, чтобы понять, насколько он богат и разнообразен.

Здесь живут огромные морские черепахи (шесть из семи видов, и, к сожалению, все – под угрозой вымирания), морские крокодилы и акулы, которые, по утверждению экспертов, являются самыми древними обитателями этой местности. Здесь также обитают:

Рыбы

Рыбы тут немало – более полторы тысячи разных видов, среди них китовая акула, самая крупная рыба нашей планеты. Встречаются рыбы-попугаи и рыбы-бабочки, морской нетопырь – небольшая хищная рыба, питающаяся мизидами, мелкими моллюсками, иногда – мелкой рыбёшкой.

Многие рыбы, которые обитают в здешних водах, по виду значительно отличаются от тех же видов, но с другой местности. Например, возле рифов вполне можно встретить гигантскую камбалу весом около двести килограмм и длиной около двух с половиной метров.

Морские млекопитающие

Нередко можно возле рифов наблюдать не только за акулами, но и за китами (малым полосатиком, горбачом) – именно здесь они выращивают своё потомство, а также дельфинами, в т. ч. и косатками.

Ракообразные

Конечно же, тут есть и немало ракообразных – крабы, креветки, лангусты, омары. Как утверждают учёные, даже на очень маленьком рифе проживает не меньше сотни их видов.

Моллюски

Здесь водятся не только безобидные моллюски, но и виды, которые представляют смертельную опасность для многих живых существ – синекольчатые осьминоги.

Птицы

На рифах находятся места гнездования не менее двухсот видов птиц. Можно увидеть буревестников, фрегатов, крачек (в т. ч. и розовую), а также белобрюхого орлана и скопа.

Растения

А вот наземных растений здесь очень мало. На сегодняшний день на коралловых островах обнаружено только около сорока их видов. Среди них – пальмы, орехи которых волны моря выбрасывают на побережье.

Смертельные опасности для рифа

Многие специалисты обращают внимание на то, что за последние тридцать лет было уничтожено более 50% кораллов Большого Барьерного рифа. Возраст – это не единственная причина, которая их разрушает.

Морская звезда терновый венец

Одним из наибольших врагов рифа является морская звезда «терновый венец». Впервые она была замечена здесь полвека назад, когда приплыла с юга Тихого океана и осталась тут жить, закрепившись на кораллах. За одну неделю такая звезда съедает около метра кораллового рифа – поэтому можно только представить себе, сколько километров кораллов за эти годы поглотил «терновый венец». Бороться с вредителем нужно вручную – химию никто не рискует использовать, боясь навредить уникальной экосистеме.

Глобальное потепление

В последнее время рост температуры морской воды вокруг рифов за четверть века увеличилась на полградуса. Это привело к обесцвечиванию рифов, так как цветные микроорганизмы, которые живут в клетках кораллов, стали ядовитыми, из-за чего полипы начали их отторгать. А это очень опасно, поскольку после этого микроорганизмы почти сразу белеют, слабеют и быстро обрастают водорослями. Вследствие этого часто гинут целые колонии.

Экстремальные погодные условия

Масштабные наводнения, которым довольно часто подвергается Австралия, вызвало огромный вывод загрязнённых вод в море возле Большого Барьерного рифа, что некоем образом не могло положительно сказаться на нём.

Повышение кислотности в окружающей среде

Огромное количество выбросов углекислого газа в атмосферу также вполне могут сыграть с рифами злую шутку: после того, как океан поглощает углерод из атмосферы и делает воду более кислотной, это негативно отображается на кораллах – они перестают наращивать свои известняковые скелеты, соответственно становятся меньше и слабее. Штормы, болезни и другие стрессы вполне способны привести к непоправимому – большая часть рифа отомрёт. И перед людьми окажутся мёртвые скелеты кораллов, окутанные водорослями.

Дорога гигантов в Северной Ирландии69364.81

Спасение

Естественно, австралийцы не будут спокойно наблюдать, как гибнет Большой Барьерный риф или их национальный парк. Учёные уже давно бьются над непростой задачей: как сохранить национальный риф здоровым при быстром изменении окружающей среды. Для того чтобы защитить экосистему рифа, здесь запрещены абсолютно все горнодобывающие работы (в т.ч. добыча нефти и газа), нельзя заниматься коммерческой подводной охотой.

Туристам разрешено посещать далеко не все острова, а только строго отведённые места и при этом они обязаны соблюдать все правила и инструкции. В первую очередь нельзя прикасаться к рифам.

Большой Барьерный риф (Национальный парк) имеет и природный тип защиты – кораллы вот уже на протяжении многих тысячелетий постоянно модифицируются и изменяются, приспосабливаясь под окружающую среду. Иначе Большой Барьерный риф не смог бы выжить в период грандиозных природных катаклизмов.

Большой Барьерный риф | Великое чудо природы Австралии

Добро пожаловать на Большой Барьерный риф
Объект всемирного наследия, природное вдохновение.

Один из самых замечательных природных даров Австралии, Большой Барьерный риф, наделен захватывающей дух красотой самого большого кораллового рифа в мире. Риф содержит множество морских обитателей и включает более 3000 отдельных систем рифов и коралловых рифов, а также буквально сотни живописных тропических островов с одними из самых красивых в мире залитых солнцем золотых пляжей.

Благодаря своей природной красоте Большой Барьерный риф стал одним из самых популярных туристических направлений в мире. Посетитель Большого Барьерного рифа может насладиться множеством впечатлений, включая сноркелинг, подводное плавание с аквалангом, туры на самолетах или вертолетах, без экипажа (самообслуживание). парус), просмотр лодок со стеклянным дном, полупогружные и образовательные поездки, туры на круизных лайнерах, наблюдение за китами и плавание с дельфинами.

Чудо природы

Большой Барьерный риф - одно из семи чудес естественного мира, и, отойдя от него и глядя на него с большого расстояния, вы поймете почему.

Он больше Великой Китайской стены и единственное живое существо на Земле, видимое из космоса.

Узнайте больше о величайшем чуде природы Австралии - Большом Барьерном рифе.

Города и поселки Большого Барьерного рифа

Квинсленд уникален среди австралийских штатов тем, что в нем есть несколько настоящих прибрежных столиц. Это чувство индивидуальности сделало такие города, как Кэрнс, Таунсвилл, Рокхэмптон, Маккей, Бандаберг и Мэриборо независимыми центрами, которые не полагаются на Брисбен.Города Большого Барьерного рифа.

Где остановиться?

Кэрнс Отели

Кэрнс - идеальное место для знакомства со многими чудесами Большого Барьерного рифа. Нетронутые острова и пляжи, впечатляющая дикая природа и нетронутые пейзажи окружающих тропических лесов - все это доступно из Кэрнса. В Кэрнсе много отличных отелей и курортов на любой бюджет. Гостиницы в Кэрнсе.

Эйрли-Бич + Уитсанди,

Peppers Resort, Эйрли-Бич

Курортный отель Peppers Coral Coast с видом на острова Уитсанди был специально спроектирован с широкими верандами и невероятным панорамным видом на океан, чтобы улучшить тропический образ жизни в Северном Квинсленде.Peppers Coral Coast Resort предлагает самые стильные и элегантные номера в Эрли-Бич с 102 роскошно обставленными апартаментами с одной, двумя и тремя спальнями и тремя двухэтажными домами. Остановитесь в Peppers Coral Coast Resort.

Дайвинг у Большого Барьерного рифа

Если вы сертифицированный дайвер, новичок в дайвинге или ныряете с маской и трубкой, у Большого Барьерного рифа одни из лучших океанских обитателей в мире.
Дайвинг у Большого Барьерного рифа.

https://www.esta-waiver.co.uk - US ESTA Travel Service

Увидеть риф с воздуха

Чтобы полностью оценить масштабы Большого Барьерного рифа, вам нужно оторваться от белоснежных пляжей и подняться в воздух!
Увидеть риф с воздуха.
www.esta-united.co.uk

Приключенческие мероприятия

Откройте для себя широкий спектр занятий на Большом Барьерном рифе, которые заставят сердце биться быстрее, таких как прыжки с парашютом, банджи-джампинг, парасейлинг и катание на водных лыжах.
Приключенческие мероприятия на Большом Барьерном рифе

.

Большой Барьерный риф - WWF Австралии

Большой Барьерный риф Австралии великолепен во всех отношениях. Одно из семи природных чудес мира, это признанная зона всемирного наследия, самая большая система коралловых рифов и самая большая живая структура на планете. Он раскинулся на потрясающих 344 400 квадратных километрах - площади настолько большой, что ее можно увидеть из космоса.

Расположенный у побережья Квинсленда, Риф состоит из 3000 отдельных систем рифов, 760 окраинных рифов, 600 тропических островов и около 300 коралловых рифов.Этот сложный лабиринт местообитаний предоставляет убежище поразительному разнообразию морских обитателей, растений и животных - от древних морских черепах, рифовых рыб и 134 видов акул и скатов до 400 различных твердых и мягких кораллов и множества морских водорослей.

Как одна из самых популярных туристических достопримечательностей в мире, Риф известен во всем мире своими бирюзовыми водами, калейдоскопическими кораллами, богатой жизнью и более чем 900 островами. Сюда входят острова Уитсанди, остров Лизард и остров Херон.

Вместе с рыбной промышленностью, туризм приносит около 6 миллиардов долларов в год и поддерживает около 69 000 австралийских рабочих мест. Но Риф - это гораздо больше, чем экономический ресурс.

Это сеть морских заповедников беспрецедентной экологической важности - место, где красота превосходит бизнес, где царит природа. Насколько больше вы можете получить?

.

Большой Барьерный риф - Простая английская Википедия, бесплатная энциклопедия

Спутниковый снимок части Большого Барьерного рифа

Большой Барьерный риф - самый большой коралловый риф в мире. Он находится недалеко от побережья Квинсленда, Австралия. Он состоит из почти 2900 коралловых рифов и более 600 островов. ^[1] Площадь 327 800 км² и длина 2600 км. Он внесен в список Всемирного наследия ЮНЕСКО. Большой Барьерный риф - самая большая структура, созданная живыми существами.Это видно из космоса. ^[2] Рифам угрожает опасность. ^[3] Самая большая угроза Большому Барьерному рифу сегодня - это обесцвечивание кораллов, вызванное высокими температурами морской воды в результате глобального потепления. ^[4] В 2016 году произошло худшее из когда-либо зарегистрированных случаев вымирания из-за потепления морей вокруг Большого Барьерного рифа. Две трети кораллового участка протяженностью 700 км (435 миль) за девять месяцев были уничтожены. ^[5]

Центр исследования рифов обнаружил остатки кораллов, возраст которых составляет полмиллиона лет. ^[1] Кораллы растут в этом регионе уже 25 миллионов лет. Кораллы не всегда образуют коралловые рифы. ^[6]

Трудно определить возраст Большого Барьерного рифа. Это связано с тем, что риф может расти и уменьшаться при изменении уровня моря. Коралловый риф может увеличиваться в диаметре, то есть в ширину, от 1 до 2 см в год. Также они могут расти вверх от 1 до 15 см в год. Коралл не может расти, если вода слишком глубокая (150 метров и более), потому что ему нужен солнечный свет.Они не могут расти из воды (над уровнем моря). ^[7]

Управление морского парка Большого Барьерного рифа и Австралийский институт морских наук говорят, что нынешний живой риф начал расти около 20 000 лет назад. Он начал расти на более старом рифе. ^[6] Это начало рифа в течение дня. Земля, которая образует дно Большого Барьерного рифа, была прибрежной равниной. На равнине было несколько больших холмов. Некоторые из этих холмов были частью старых рифов. ^[8]

С 20 000 лет назад до 6000 лет уровень моря начал повышаться.По мере того как он поднимался, кораллы могли расти выше на холмах прибрежной равнины. 13000 лет назад уровень моря был на 60 метров ниже нынешнего. Кораллы начали расти вокруг холмов прибрежной равнины. Они стали континентальными островами. Когда уровень моря поднялся выше, большинство этих континентальных островов были покрыты водой. Тогда кораллы могли расти над холмами. Это сформировало настоящие рифы и рифы. Уровень моря на Большом Барьерном рифе не сильно повысился за последние 6000 лет. ^[8] Центр исследования рифов CRC установил, что возраст современного живого рифа составляет от 6000 до 8000 лет. ^[1]

В районе Кимберли были найдены останки очень старого барьерного рифа. Это в северной части Западной Австралии. ^[9]

Район Всемирного наследия Большой Барьерный риф разделен на 70 различных территорий. Их называют биорегионами. В каждом биорегионе есть свои особые растения и животные. ^[10] Существует 30 рифовых биорегионов, ^[11] и 40 не рифовых биорегионов. ^[12] В северной части Большого Барьерного рифа есть ленточные рифы и дельтовые рифы.Эти виды рифов не встречаются в остальной части системы Большого Барьерного рифа. ^[1]

На Большом Барьерном рифе обитает 1500 видов рыб, а также множество других животных, водорослей и кораллов. Сюда входят многие уязвимые или исчезающие виды. Некоторые из них существуют только в этой системе рифов. ^[13]

Млекопитающие [изменить | изменить источник]

Тридцать видов китов, дельфинов и морских свиней были замечены на Большом Барьерном рифе. Сюда входят карликовый полосатик, индо-тихоокеанский горбатый дельфин и горбатый кит.Здесь проживает большая часть популяции дюгоней. ^{[13] [14] [15]}

Черепахи и дюгони [изменить | изменить источник]

Шесть видов морских черепах приходят на риф для размножения. Это зеленая морская черепаха, кожистая морская черепаха, ястребиная черепаха, морская черепаха логгерхед, плоская черепаха и оливковый ридли. На Большом Барьерном рифе обитают две разные группы зеленых морских черепах. Одна группа обитает в северной части рифа, а другая - на юге. ^[16] Пятнадцать видов морских водорослей привлекают дюгоней и черепах. ^[14] Они также обеспечивают рыбу пищей и укрытием. ^[17] Самыми распространенными видами морской травы являются Halophila и Halodule . ^[18]

Другие морские животные [изменить | изменить источник]

Морские крокодилы живут в мангровых зарослях и солончаках на побережье недалеко от рифа. ^[19] Крокодиловых гнезд на рифе не обнаружено. Морские крокодилы на рифе путешествуют на большие расстояния.Вокруг рифа живет не так много людей. ^[20] На рифе обитает около 125 видов акул, скатов, скатов или химер. ^{[21] [22]} На рифе обитает около 5000 видов моллюсков. К ним относятся гигантский моллюск, голожаберные и конусообразные улитки. ^[14] Было обнаружено 49 видов морских игл и 9 видов морских коньков. ^[20] На островах обитает семь видов лягушек. ^[23] Также мурена живет на дне, охотясь на рыбу.

Птицы [изменить | изменить источник]

215 видов птиц приходят к рифам, гнездам или ночам на островах. Сюда входят 22 вида морских птиц и 32 вида куликов. ^[24] Сюда входят белобрюхий орлан и розоватая крачка. ^[14] Большинство гнездовий находятся на островах в северной и южной частях Большого Барьерного рифа. Около 1,7 миллиона птиц используют эти участки для размножения. ^{[25] [26]}

Растения [изменить | изменить источник]

На островах Большого Барьерного рифа обитает 2195 известных видов растений.Трое из них больше нигде не живут. На северных островах произрастает 300-350 древесных растений. На южных островах произрастает 200 травянистых растений. В регионе Уитсанди больше всего видов растений - 1141 вид. Виды растений распространены в основном рыбами.

Морские змеи [изменить | изменить источник]

На Большом Барьерном рифе обитают семнадцать видов морских змей. Им требуется около 4 лет, чтобы стать достаточно взрослыми для размножения. Обычно они живут на морском дне. Они живут в теплых водах на глубине до 50 метров (160 футов).Они чаще встречаются в южной части рифа. ^[20]

Рыбы, асцидии и мшанки [изменить | изменить источник]

На рифе обитает более 1500 видов рыб. К ним относятся рыба-клоун, красный окунь, краснозобый император, а также несколько видов луциана и коралловой форели. ^[14] На рифе обитает не менее 330 видов морских сквиртов (асцидий). Они различаются по размеру от 1 мм до 10 см в диаметре. В системе рифов обитает от 300 до 500 видов мшанок. ^[22] Это маленькие водные животные, похожие на мох, или ветви

Кораллы [изменить | изменить источник]

На рифе обитают четыреста видов кораллов, как твердых, так и мягких. ^[14] Большинство из них появляются, выпуская тысячи яиц, в огромных событиях. Этот нерест контролируется повышением температуры моря. Это происходит весной, летом и в некоторые части осени в рамках лунного цикла Луны и дневного / ночного дневного цикла. Рифы во внутренней части Большого Барьерного рифа нерестятся в течение недели после полнолуния в октябре.Внешние рифы нерестятся в ноябре и декабре. ^[27] Обычные мягкие кораллы Большого Барьерного рифа относятся к 36 различным типам. ^[28] На рифе обитает пятьсот видов морских водорослей или водорослей. ^[14] Сюда входят тринадцать типов Halimeda . Эти месторождения меловых (известняковых) курганов шириной до 100 метров. На их поверхности есть мини-экосистемы, которые сравнивают с покровом тропических лесов. ^[29]

В новом отчете Reef Outlook Report говорится, что изменение климата нанесет огромный ущерб рифу. ^[30] Отчет был написан Управлением морского парка Большого Барьерного рифа. Более теплая и кислая вода вокруг кораллового рифа замедлит кальцификацию, благодаря которой коралл растет и становится сильнее. Кораллы обесцветятся (потеряют свой цвет), и многие виды, обитающие на рифе и вокруг него, окажутся в опасности. Правительство Австралии уже потратило 325 миллионов австралийских долларов на улучшение состояния рифа за последние два года. ^[30]

Отчет Reef Outlook Report также предупреждал о других опасностях для рифа. ^[31] Сюда входит вода плохого качества, текущая в море с материка. Эта вода загрязнена сельскохозяйственными инсектицидами и мусором из близлежащих городов. Растущее развитие на побережье разрушает естественную морскую и прибрежную среду обитания. Также есть некоторые повреждения от рыбалки. ^[31]

1. ↑ ^{1.0 1.1 1.2 1.3} CRC Reef Research Center Ltd. «Что такое Большой Барьерный риф?». Проверено 28 мая 2006.
2. ↑ Беллфилд, Сара (8 февраля 2002 г.). «Большой Барьерный риф: сокровищ нет». Геонауки Австралия . Проверено 1 декабря 2008 г.,
3. ↑ Исследователь умоляет спасти Большой Барьерный риф Номер от 1 мая 2014 г. Scientific American
4. ↑ «CNN: Теплые моря угрожают Большому Барьерному рифу». CNN.
5. ↑ Том Уэстбрук. «На Большом Барьерном рифе Австралии зарегистрировано самое большое за всю историю исчезновение кораллов; по словам геодезиста, теплые моря« по существу испекли »сотни километров этого ориентира».Scientific American. Проверено 7 декабря 2016.
6. ↑ ^{6.0 6.1} Администрация морского парка Большого Барьерного рифа (2006). «Информационный бюллетень 1 - Факты о рифах для гидов - общая картина» (PDF). Проверено 2 декабря 2006. (PDF)
7. ↑ MSN Encarta (2006). «Большой Барьерный риф». Проверено 11 декабря 2006.
8. ↑ ^{8,0 8,1} Тобин, Барри (2003). «Как образовался Большой Барьерный риф». Австралийский институт морских наук.Проверено 22 ноября 2006.
9. ↑ Департамент окружающей среды и охраны окружающей среды Западной Австралии (2007). «Девонский« Большой барьерный риф »». Проверено 12 марта 2007.
10. ↑ Управление морского парка Большого Барьерного рифа. «Представительские площади в Морском парке». Проверено 23 марта 2007.
11. ↑ Управление морского парка Большого Барьерного рифа. «Рифовые биорегионы зоны всемирного наследия Большого Барьерного рифа». Проверено 23 марта 2007.
12. ↑ Управление морского парка Большого Барьерного рифа.«Нерифовые биорегионы Большого Барьерного рифа». Проверено 23 марта 2007.
13. ↑ ^{13,0 13,1} Управление морского парка Большого Барьерного рифа (2000). «Фауна и флора района Всемирного наследия Большого Барьерного рифа». Проверено 24 ноября 2006.
14. ↑ ^{14,0 14,1 14,2 14,3 14,4 14,5 14,6} CRC Reef Research Center Ltd. «ФАКТЫ О РИФЕ: Растения и животные на Большом Барьерном рифе».Проверено 14 июля 2006.
15. ↑ Управление морского парка Большого Барьерного рифа (2004). «Состояние окружающей среды: морские млекопитающие». Отчет о состоянии Большого Барьерного рифа - последние обновления . Проверено 13 марта 2007.
16. ↑ Доббс, Кирстин (2007). Места обитания морских черепах и дюгоней в Морском парке Большого Барьерного рифа, используемые для реализации биофизических операционных принципов Программы по репрезентативным районам (PDF). Администрация морского парка Грейт-Барьер.
17. ↑ Хопли, Дэвид; и другие. (2007). Геоморфология Большого Барьерного рифа: развитие, разнообразие и изменения . Кембридж: Издательство Кембриджского университета. п. стр.133. ISBN 0521853028 . CS1 maint: дополнительный текст (ссылка)
18. ↑ Управление морского парка Большого Барьерного рифа (2005). «Состояние окружающей среды: морские травы». Отчет о состоянии Большого Барьерного рифа - последние обновления . Проверено 23 мая 2007.
19. ↑ Управление морского парка Большого Барьерного рифа (2005).«Состояние окружающей среды: морские рептилии».
20. ↑ ^{20,0 20,1 20,2} «Приложение 2 - Морские виды, внесенные в список». Фауна и флора зоны Всемирного наследия Большого Барьерного рифа . 2000. Проверено 23 мая 2007.
21. ↑ «Состояние окружающей среды: акулы и скаты». Отчет о состоянии Большого Барьерного рифа - последние обновления . Проверено 23 мая 2007.
22. ↑ ^{22,0 22,1} «Приложение 4 - Другие виды, требующие сохранения». Фауна и флора зоны Всемирного наследия Большого Барьерного рифа . 2000. Проверено 13 сентября 2007.
23. ↑ «Приложение 5 - Флора и фауна островов». Фауна и флора зоны Всемирного наследия Большого Барьерного рифа . 2000. Проверено 13 сентября 2007.
24. ↑ Хопли, Дэвид; и другие. (2007). Геоморфология Большого Барьерного рифа: развитие, разнообразие и изменения . Кембридж: Издательство Кембриджского университета. п. С. 450-451. ISBN 0521853028 . CS1 maint: дополнительный текст (ссылка)
25. ↑ Управление морского парка Большого Барьерного рифа. «Экологическое состояние: птицы». Отчет о состоянии Большого Барьерного рифа - последние обновления . Проверено 23 мая 2007.
26. ↑ «Состояние окружающей среды: Состояние птиц». Отчет о состоянии Большого Барьерного рифа - последние обновления . Проверено 23 мая 2007.
27. ↑ Управление морского парка Большого Барьерного рифа (2006). «Информационные бюллетени №20« Нерест кораллов »(PDF).Проверено 27 мая 2007.
28. ↑ Австралийский институт морских наук (2002). «Атлас мягких кораллов Большого Барьерного рифа». Проверено 27 мая 2007.
29. ↑ Хопли, Дэвид; и другие. (2007). Геоморфология Большого Барьерного рифа: развитие, разнообразие и изменения . Кембридж: Издательство Кембриджского университета. п. С. 185. ISBN 0521853028 . CS1 maint: дополнительный текст (ссылка)
30. ↑ ^{30,0 30,1} Аруп, Том (2009).«Большому Барьерному рифу грозит катастрофический ущерб». Возраст . п. 8.
31. ↑ ^{31,0 31,1} «Обзор Большого Барьерного рифа». Администрация морского парка Большой Барьерный риф . 2009. Проверено 13 октября 2009 г.

.

Туры, круизы и проживание на Большом Барьерном рифе

Большой Барьерный риф - одно из величайших чудес природы. Это самый большой риф в мире, состоящий из почти 3000 отдельных рифов, 880 островов и сотен и тысяч различных видов растений, птиц и морских обитателей. Поплавать с рыбками и полюбоваться цветами кораллов - это обязательное условие любого отдыха на Большом Барьерном рифе. Подводное плавание с аквалангом на внешнем рифе и однодневные поездки на острова являются одними из наиболее распространенных развлечений на рифе, наряду с живописными полетами и турами по тропическим лесам в Куранду и тропический лес Дейнтри.

Большой Барьерный риф, протянувшийся вдоль побережья Квинсленда на более чем 3000 км, можно посетить во время отпуска в различных популярных местах Квинсленда, включая Кэрнс, Кейп-Трибьюлейшн, Порт-Дуглас, Кейп-Йорк, Куктаун и Палм-Коув. Предлагая невероятно уникальную и впечатляющую природную среду, Большой Барьерный риф является не только популярным местом отдыха для австралийцев, но и ежегодно привлекает тысячи посетителей со всего мира. Если вы путешествуете из-за границы, наша информация для посетителей предлагает полезную информацию о погоде, местные банковские операции и конвертацию валюты, процедуры подачи заявления на визу и многое другое.

Жилье

На тропическом побережье Северного Квинсленда есть сотни вариантов размещения! Есть также ряд потрясающих островов, расположенных по всему рифу, предлагающих фантастические условия для отдыха. Независимо от того, решите ли вы остановиться на материке или на острове, все апартаменты удобно расположены недалеко от всех самых популярных местных развлечений и достопримечательностей, включая пункты отправления туров и круизов по Большому Барьерному рифу.

Мероприятия

Проплывите дни в кристально чистой воде ... Тропический Северный Квинсленд - это образ жизни (просто спросите местных жителей), и, учитывая широкий спектр доступных мероприятий, мы, безусловно, можем помочь вам с однодневной поездкой на риф, отпуском с дайвингом, захватывающее рыболовное приключение или просто осмотр достопримечательностей, наполненных весельем. Туры к Большому Барьерному рифу могут либо добавить немного азарта к отпуску, либо превратиться в целый отпуск!

Погода

Погода над Большим Барьерным рифом довольно сильно меняется из-за большой длины рифа.Протянувшись на 2500 км вдоль побережья Квинсленда, большая часть рифов расположена в тропических и субтропических регионах. Северная часть рифа находится в тропическом климате с жарким влажным летом с кучей дождя и влажности. Южный конец Большого Барьерного рифа субтропический, с более мягким летом и гораздо меньшей влажностью.

.

---

Смотрите также

• 
  Сколько по времени делается виза в прагу
• 
  Куда поехать на новогодние праздники с детьми
• 
  Зима в австралии температура
• 
  Можно ли в самолет брать бритвенный станок
• 
  Где в январе отдохнуть
• 
  Сезон туристический на шри ланке
• 
  Сообщение о лондоне
• 
  Карта аравийского полуострова со странами
• 
  Пуэрто рико на карте
• 
  В каких городах золотого кольца есть постройки домонгольского периода
• 
  Курорты турции где лучше отдыхать в сентябре